Роменський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №10 "Казка" Роменської міської ради Сумської області
 
.





Новини


Всі новини

Освітня програма

     ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ завідувача Роменського

дошкільного  навчального закладу

(ясел-садка) № 10 «Казка»

01.09.2023  № 37-ОД

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

РОМЕНСЬКОГО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ (ЯСЕЛ-САДКА) № 10 «КАЗКА»

РОМЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НА 2023/2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

                                                                                       

 

 

Ромни

2023

 

 

            ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………………….…………. 4 

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інформація  про заклад дошкільної освіти ........................................................................ 6

1.2. Нормативно-правове забезпечення освітньої діяльності ................................................ 7

РОЗДІЛ  ІІ. ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ НА НАВЧАЛЬНИЙ РІК

2.1. Пріоритетний напрямок,  проблема, завдання та шляхи їх реалізації

в 2023/2024 н. р. ............................................................................................................................... 9

РОЗДІЛ ІІІ . ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Розпорядок  роботи закладу .................................................................................................11

3.2. Форми організації освітнього процесу .............................................................................. 12

3.3. Загальний  обсяг навантаження ......................................................................................... 13

3.4. Учасники освітнього процесу, їх права та обов’язки ..................................................... 14 

3.5. Принципи взаємодії педагогів з дітьми ............................................................................. 17

3.6. Структура  навчального року ............................................................................................ 17

3.7. Реалізація варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти

(гурткова робота) ......................................................................................................................... 17

3.8. Інноваційна діяльність ........................................................................................................ 19

РОЗДІЛ ІV. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

4.1. Зміст освітньої діяльності ................................................................................................... 19

РОЗДІЛ V. ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

5.1. Якісний склад педагогічних працівників на 2023/2024 н. р. ....................................... 21

5.2. Матеріально-технічне забезпечення ................................................................................ 23

5.3. Предметно-просторове середовище закладу .................................................................. 24

РОЗДІЛ VІ.  ІНСТРУМЕНТИ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ

ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ........................................................................................................ 24

РОЗДІЛ VІІ. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ....... 26

РОЗДІЛ VІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО

ОСВІТНЮ ПРОГРАМУ ЗДО ...................................................................................................37

РОЗДІЛ IX. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ........... 38

 

 

ВСТУП

Відповідно до вимог Закону України «Про освіту»,  Закону України «Про дошкільну освіту», беручи  за основу Базовий компонент дошкільної освіти та з урахуванням комплексних, корекційних та парціальних  програм дошкільної освіти педагогічний колектив Роменського дошкільного  навчального закладу (ясел-садка) № 10 «Казка» Роменської міської ради Сумської області  розробив   освітню програму. Ця освітня програма визначає специфіку організації освітнього процесу, мету і завдання, зміст, форми освітньої діяльності   відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році.

            Освітню програму Роменського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) № 10 «Казка» складено на основі виявлених потреб колективу та батьків вихованців, проблемного аналізу освітнього процесу, моніторингових досліджень рівня розвитку виховання, пріоритетного спрямування закладу.

            Програма базується на основних цілях і завданнях, визначених у Концепції розвитку освіти міста Ромни, розроблена відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти в Україні, Положення про заклад дошкільної освіти, Статуту закладу, Листа МОН «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», Листа МОН «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні».

Освітня програма окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення вихованцями обов’язкових результатів навчання, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

Освітня програма визначає:

  • загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання (набуті компетентності);
  • перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх ліній, логічну послідовність їх реалізації;
  • форми організації освітнього процесу;
  • систему внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітня програма діяльності дошкільного навчального закладу зорієнтована на цінності та інтереси дитини, урахування вікових можливостей, збереження дитячої субкультури, взаємозв’язок усіх сторін її життя та створення умов для соціально-емоційного благополуччя й адаптації кожної дитини в соціумі дорослих та однолітків шляхом засвоєння культурно-комунікативних засобів спілкування.

Мета і завдання освітньої програми:

  • забезпечення якісної організації та здійснення освітнього процесу в ДНЗ;
  • створити комфортні, безпечні, доступні та нешкідливі умови розвитку, виховання, навчання дітей, у тому числі дітей з ООП;
  • формувати національно-патріотичну самосвідомість дошкільників у різних видах діяльності;
  • формувати мовленнєво-комунікативну компетентність дошкільників засобами інтерактивного розвивального середовища;
  •   провести самооцінювання діяльності закладу за напрямом «Освітнє середовище»;
  • турбота про здоров’я, емоційне благополуччя та своєчасний всебічний розвиток кожної дитини;
  • забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї та підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку освіти, охорони і зміцнення здоров’я дітей;
  • організація психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану;
  • підвищення професійної майстерності педагогів дошкільної освіти.

              Очікувані результати освітньої роботи

Для дошкільників. Очікування суспільства сьогодні насамперед пов’язані з вихованням життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої особистості. Оскільки «компетентний» означає «досвідчений», освітня програма Роменського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) орієнтує педагогічний колектив та батьків вихованців на:

  • розвиток у дитини особистісного досвіду в усіх семи основних освітніх напрямах: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі мистецтва», «Мовлення дитини», «Гра дитини»;
  • закладання основ компетентності дитини: формування цілісної картини світу як життєвого орієнтира, розширення та поглиблення досвіду, завдяки якому дитина розв’язує проблеми, виявляє гнучкість, мислить креативно, досягає успіху в різних видах діяльності, проявляє базові якості особистості;
  • формування  готовності дитини до реалій сьогодення та подальших шкільних навантажень у НУШ.

Для педагогічних працівників.  Для створення умов активного розвитку, навчання і виховання дошкільників необхідно забезпечити кожній дитині статус суб’єкта рівноправної взаємодії з іншими дітьми та вихователем у процесі різних видів діяльності; найбільш вдалою є особистісно орієнтована модель у взаєминах «педагог - дитина». 

Освітня програма Роменського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) орієнтує педагогічний колектив на:

  • активне впровадження особистісно орієнтованої моделі організації освітньої діяльності з дошкільниками та педагогічного партнерства у взаєминах «педагог-дитина»; відхід від авторитарно-маніпулятивного спілкування з дитиною, яке може викликати у неї емоційну напруженість, страх, невпевненість, призвести до послаблення уваги, пам’яті, працездатності, спровокувати порушення соціальної поведінки;
  • впровадження інтегрованого підходу до організації освітньої діяльності з дошкільниками: доцільного поєднання та взаємопроникнення змісту різних освітніх напрямів на інтегрованих заняттях; формування пізнавального та практичного досвіду дитини у різних видах діяльності; використання інтерактивних методів навчання та міжособистісної взаємодії педагога і дитини, дітей між собою;
  • оновлення, урізноманітнення форм, методів, технологій навчання та виховання дошкільників, забезпечення індивідуально-диференційованого підходу до кожного вихованця;
  • підвищення кваліфікації, професійної майстерності педагогічних працівників в умовах воєнного стану та модернізаційних змін у дошкільній освіті; сформованість гуманістичних цінностей педагогів, особистісної зрілості, високого рівня освіченості, практичну вмілість створювати розвивальне освітнє середовище (в т.ч. інклюзивне), будувати партнерські взаємовідносини з вихованцями та батьками в умовах правового режиму воєнного стану через різні моделі взаємодії: офлайн, онлайн та змішану.

Для батьків. Сім’я є природним середовищем для фізичного, психічного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Участь батьків у формуванні життєвої компетентності дитини, залучення їх до освітнього процесу в ЗДО утверджує позиції про те, що кожен з батьків є відповідальним за дошкільну освіту дитини, збереження її життя, зміцнення здоров’я і усвідомленого ставлення до здорового способу життя.

Освітня програма Роменського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) спрямовує батьків на:

  • збільшення ролі партнерської взаємодії з педагогічними працівниками ЗДО (офлайн, онлайн чи змішаної) у розвитку, навчанні та вихованні дитини в умовах правового режиму воєнного стану; 
  • формування високого рівня психологічної культури, психолого-педагогічного просвітництва щодо розвитку, виховання і навчання дітей в період дії правового режиму воєнного стану;
  • посилення відповідальності за рівень розвитку дитини, формування її життєвої компетентності та готовності продовжити навчання в НУШ.

РОЗДІЛ I.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інформація  про заклад дошкільної освіти

 

Роменський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 10 «Казка» Роменської міської ради Сумської області утворений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України.

Форма власності – комунальна

Тип закладу - загального розвитку

Засновник дошкільного навчального закладу - Роменська міська рада Сумської області

Завідувач: Шеремет Олена Ігорівна

Вихователь-методист: Щоголева Олена Анатоліївна

Кількість груп – 6 груп

1 група дітей 2 року життя

1 група дітей раннього віку  (від 2 до 3 років)

2 групи дітей  молодшого дошкільного віку (від 3 до 4 років)

1 група дітей  середнього дошкільного віку  група (від 4 до 5 років)

1 група дітей  старшого дошкільного віку  (від 5 до 6(7) років)

У 2023/2024 році дві вікові групи перепрофільовано в інклюзивні: 1молодша група «Рукавичка», середня група «Ріпка».

Кількість дітей – 98 дітей (на 01.09.2023)

Загальна кількість працівників –30 працівник, з них з 15 педагогів, в тому числі завідувач, вихователь-методист, практичний психолог, музичний керівник.

Юридична адреса:

42000, Сумська область, місто Ромни, вул. Гетьмана Мазепи, 55А

Електронна  адреса: [email protected]

У закладі дошкільної освіти  встановлено 5-денний навчальний тиждень. Заклад працює з 07.00 до 17.30  у зв’язку з воєнним станом.

 

1.2. Нормативно-правове забезпечення освітньої діяльності

 

Роменський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №10  «Казка» здійснює свою діяльність на основі:

  • Статут Роменського дошкільного навчального закладу (ясла-садка) № 10 «Казка»  Роменської міської ради Сумської області (нова редакція) затверджений  рішенням міської ради шостого скликання  від 09.11.2012
  • Свідоцтво про державну реєстрацію: серія А00 № 645115 від 21.06.1996.

      Управління дошкільним навчальним закладом здійснюється її Засновником через уповноважений ним орган – відділ освіти виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області.

          Освітня діяльність у закладі дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році продовжується в умовах воєнного стану. Основними нормативними документами, які визначають особливості організації освітнього процесу, життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти та професійної діяльності педагогів є:

Нормативно-правова база на 2023/2024 навчальний рік для використання у ЗДО

  1. Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.2003. № 305 «Про затвердження Положення про заклад дошкільної освіти».
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 301-р «Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти».
  4. Наказ МОН від 12.01.2021 № 33 «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти): нова редакція».
  5. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24.03.2016 № 234 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів».
  6. Наказ Міністерства економіки України від 28.09.2021 № 620-21 «Про затвердження професійного стандарту «Керівник (директор) закладу дошкільної освіти».
  7. Наказ Міністерства економіки України від 19.10.2021 № 755-21 «Про затвердження професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти».
  8. Лист МОН від 14.08.2020 № 1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)».
  9. Лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».
  10. Лист МОН від 02.04.2022 № 1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні».
  11. Лист МОН від 25.04.2022 № 1/4428-22 «Методичні рекомендації щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях».
  12. Лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14.06.2022 № 03­1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти».
  13. Лист МОН від 22.06.2022 № 1/6894-22 «Про методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період».
  14. Лист МОН від 26.07.2022 № 1/8462-22 «Про оптимізацію виконання заходів з підготовки закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах воєнного стану».
  15. Лист МОН від 31.05.2023 № 4/1798-23 «Рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти в літній період в умовах воєнного стану».
  16. Лист МОН від 20.06.2023 № 1/8820-23 «Про організацію безпечного освітнього простору в закладах дошкільної освіти та обладнання укриттів».

 

Напрям діяльності

Нормативно-правові документи

Діловодство в закладі дошкільної освіти

Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (наказ ДП «Український науково-дослідний i навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості»від 01.07.2020 № 144)

Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях(наказ Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5)

Примірна інструкція з діловодства у дошкільних навчальних закладах(наказ МОН 01.10.2012 № 1059): ті пункти, що не суперечать ДСТУ 4163:2020 та Наказу Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5

Діяльність закладу дошкільної освіти

Стаття 11 Закону України «Про дошкільну освіту»від 11.07.2001 № 2628-III

Положення про заклад дошкільної освіти(постанова КМУ від 12.03.2003 № 305 у редакції постанови КМУ від 27.01.2021 № 86)

Професійний стандарт «Вихователь дошкільної освіти»(наказ Міністерства економіки України від 19.10.2021 № 755-21)

Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік(лист МОН від 07.07.2021 № 1/9-344)

Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році(лист МОН від 27.07.2022 № 1/8504-22)

Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)(постанова МОЗ від 22.09.2020 № 55)

Щодо організації роботи закладів дошкільної освіти під час карантину(лист МОН від 23.04.2020 № 1/9-219)

Про надання інформації (лист МОН від 15.03.2022 № 1/3463-22)

Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні(лист МОН від 02.04.2022 № 1/3845-22)

Діяльність методичного кабінету

Примірне положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти(наказ МОН від 16.04.2018 № 372)

Організація освітнього процесу

Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності(наказ МОН від 20.04.2015 № 446)

Інструктивно-методичні рекомендації «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах»(лист МОН від 02.09.2016 № 1/9-454)

Інструктивно-методичні рекомендації «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах»(лист МОН від 02.09.2016 № 1/9-456)

Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів по ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами (лист МОН від 20.10.2016 № 1/9-561)

Інструктивно-методичні рекомендації щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти (лист МОН від 19.04.2018 № 1/9-249)

Щодо надання додаткових освітніх послуг в дошкільних навчальних закладах (лист МОН від 23.11.2015 № 1/9-560)

Методичні рекомендації щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками(лист МОН від 12.12.2019 №1/9-766)

Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні(лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22)

Про методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій»(лист МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22)

Зміст освітньої роботи з дітьми

Базовий компонент дошкільної освіти(наказ МОН від 12.01.2021 № 33)

Щодо методичних рекомендацій до оновленого Базового компонента дошкільної освіти(лист МОН від 16.03.2021 № 1/9-148)

Щодо освітніх програм у закладах дошкільної освіти (лист МОН від 09.12.2019 № 1/9-750)

Інклюзивна освіта дітей

Стаття 19 Закону України «Про освіту»від 05.09.2017 № 2145-VIII

Примірне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти(наказ МОН України від 08.06.2018 № 609)

Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти (постанова КМУ 10.04.2019 № 530)

Щодо створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти(лист МОН від 25.06.2020 № 1/9-348)

Про методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку (лист МОН від 08.06.2022 № 4/1196-22)

Моніторинг якості освіти

Порядок проведення моніторингу якості освіти(наказ МОН від 16.01.2020 № 54)

Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері дошкільної освіти(наказ МОН від 05.08.2019 № 1070)

Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти(наказ Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71)

Щодо організації медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури в закладах дошкільної освіти(лист МОН від 12.12.2019 № 1/9-765)

Тарифікаційний список педагогічних працівників

Щодо педагогічного навантаження практичного психолога закладу дошкільної освіти комбін. типу зі спеціальними та інклюзивними групами(лист МОН від 09.11.2020 № 6/1340-20)

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин(Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ)

Атестація педагогічних працівників

Стаття 32 Закону України «Про дошкільну освіту»від 11.07.2001 № 2628-III

Типове положення про атестацію педагогічних працівників(наказ МОН від 06.10.2010 № 930)

Про затвердження положення про атестацію педагогічних працівників  https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-polozhennya-pro-atestaciyu-pedagogichnih-pracivnikiv  (Наказ МОН від 09.09.2023 № 805)

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників(постанова КМУ від 21.08.2019 № 800)

Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо впровадження оновленого Базового компонента дошкільної освіти(Державного стандарту дошкільної освіти) (наказ МОН від 31.03.2021 № 397)

Про затвердження типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти щодо запобігання проявам насильства (наказ МОН від 30.09.2020 № 1214)

Про затвердження типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників(наказ МОН від 23.04.2021 № 457)

Безпека життєдіяльності

Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти(лист МОН від 14.02.2019 № 1/11-1491)

Методичні рекомендації щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях(лист МОН від 25.04.2022 № 1/4428-22)

 

РОЗДІЛ II. ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ НА НАВЧАЛЬНИЙ РІК

2.1. Проблема, завдання та пріоритетні напрями та шляхи їх реалізації

Пріоритетний напрямок роботи Роменського дошкільного навчального закладу (ясел-садок) № 10 «Казка» пізнавальний.

Освітній процес у закладі здійснюється українською мовою.

Проблема над   якою   працює  ДНЗ  у  2023/2024 н. р.: зміцнення та збереження фізичного та психічного здоров’я дітей, формування в дошкільників свідомого ставлення до власної безпеки, навичок безпечної поведінки та стрессостійкості в умовах воєнного стану.

Завдання на  2023/2024 навчальний  рік:

  • Формувати природничо-екологічну компетентність дошкільників з навичками, що орієнтовані на сталий розвиток. 
  • Забезпечити виконання вимог щодо особливостейорганізації освітнього процесу в ЗДОв умовах воєнного стану, у тому числі з дітьми з ООП,створення умов для здобуття освіти та педагогічної діяльності.
  • Продовжувати освітню діяльність, спрямовану на якісний результат формування соціально-громадянської компетентності дошкільників.
  • Провести самооцінювання діяльності закладу за напрямом оцінювання «Здобувачі дошкільної освіти (освітній процес і компетентність дітей)».

Шляхи реалізації завдань:

  • використання інноваційних технологій;
  • взаємодія з батьками;
  • особистісно-орієнтований підхід до кожного вихованця;
  • забезпечення здійснення системних заходів, спрямованих на посилення   національно-патріотичного виховання дітей;
  • здійснення  моніторингу якості надання освітніх послуг.

На літній період 2024 рік:

Мета: Оздоровлення дитячого організму та забезпечення позитивного емоційного стану дітей в літній період зусиллями працівників ДНЗ і батьків вихованців.

  1. Оздоровчі завдання:
  • створювати оптимальні умови для зміцнення здоров’я вихованців, збереження їх життя в умовах воєнного стану в Україні та подальшого формування життєвої компетентності шляхом упровадження сучасних здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних освітніх технологій;
  • підвищувати ефективність освітньої роботи з питань цивільного захисту (особистої безпеки) та безпеки життєдіяльності дітей;
  • дотримуватися розпорядку дня з урахуванням чергування фізичних, психічних навантажень та відпочинку дітей, забезпечення максимального перебування їх на свіжому повітрі;
  • оптимізувати руховий режим та самостійну ігрову діяльність дітей протягом дня як важливі складові фізичного розвитку дошкільників;
  • забезпечувати умови для загартування дитячого організму;
  • організувати збалансоване харчування та раціональний питний режим.

2.Освітні завдання:

  • продовжувати поглиблену роботу з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності дошкільників;
  • спрямувувати освітню роботу на інтеграцію різних видів діяльності, реалізацію особистісно орієнтованого підходу до дітей та комплексне вирішення освітніх завдань, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, освітньою програмою закладу;
  •  розвивати пізнавальні здібності дошкільнят засобами ознайомлення дітей з природою влітку, використання епізодичних та довготривалих літніх спостережень, дослідницько-пошукової роботи з дошкільниками, художньої літератури;
  • збагачувати практичний досвід дітей через залучення до різних специфічних видів дитячої діяльності: ігрової, рухової, пізнавальної, художньої, комунікативно-мовленнєвої, пошуково-дослідницької, трудової тощо;
  • активізувати взаємодію з батьками з питання забезпечення психоемоційного комфорту дитини в умовах ЗДО на початку нового навчального року.

Шляхи реалізації завдань:

  • оптимізації рухового режиму,
  • розширення та поповнення розвивального середовища ДНЗ відповідно до вимог безпеки,
  • використання ігор з піском та водою,
  • самостійна ігрова та художня діяльність дітей,
  • просвіта батьків з питань оздоровлення і розвитку дітей.

 

РОЗДІЛ III. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

1.1. Розпорядок  роботи закладу

 

Функціонування дошкільного закладу здійснюється в 10,5 годинному режимі. Педагоги  працюють з дітьми з 07.00 год  до 17.30 год під час воєнного стану. Розпорядок  дня встановлено для кожної вікової групи відповідно до Санітарного регламенту. Розпорядок  дня наявний у роздягальнях кімнатах у вільному доступі для батьків.

 

№ з/п

Орієнтовний  розпорядок дня

Для дітей раннього віку   (2-й рік життя)

Для дітей раннього віку   (3-й рік життя)

Для дітей молодшого дошкільного віку (4-й рік життя)

Для дітей середнього дошкільного віку (5-й рік життя)

Для дітей старшого дошкільного віку (6-й рік життя)

1.

Ранкова зустріч дітей, ігри, індивідуальна робота, ранкова гімнастика

7.00-8.05

7.00-8.10

7.00-8.15

7.00-8.20

7.00-8.30

2.

Підготовка до сніданку, сніданок

8.10-8.40

8.15-8.45

8.10-8.20

8.15-8.30

8.10-8.20

3.

Ігри, підготовка до занять

8.40-9.00

8.45-9.00

8.20-9.00

8.30-9.00

8.30-9.00

4.

Заняття

9.00-9.30

9.00-9.30

9.00-9.40

9.00-9.55

9.00-10.05

5.

Підготовка до прогулянки

9.30-9.50

9.30-9.50

9.40-10.00

9.55-10.15

10.05-10.25

6.

Прогулянка

9.50-11.25

9.50-11.30

10.00-12.00

10.15-12.15

10.25-12.25

7.

Повернення з прогулянки

11.25-11.40

11.30-11.45

12.00-12.15

12.15-12.30

12.25-12.40

8.

Обід

11.40-12.30

11.45-12.30

12.15-12.50

12.30-12.50

12.40-12.55

9.

Денний відпочинок, полуденок

 

13.00-15.30

13.00-15.30

13.00-15.30

13.00-15.30

10.

Прогулянка, рухливі ігри, СХД, індивідуальна робота, повернення додому

12.30-13.00

15.30-17.30

15.30-17.30

15.30-17.30

15.30-17.30

 

При проходженні процесу адаптації розпорядок  дня для дитини гнучкий, будується з урахуванням особливостей звикання дитини. Протягом дня з метою здійснення особистісно-орієнтованого підходу, індивідуальних особливостей вихованців, педагогами планується і організовується індивідуально-підгрупова робота для ознайомлення дітей з умовами дитячого садка.

Для організації збалансованого харчування сестрою медичною старшою постійно розробляється і затверджується в Держпродспоживслужбі сезонне чотири тижневе меню при триразовому харчуванні, розроблені і наявні картки-розкладки.  Для організованої роботи щодо видачі їжі для груп розроблено та затверджено відповідний графік.

 

3.2. Форми організації освітнього процесу

Дитяча життєдіяльність передбачає педагогічно виважене поєднання організованого та самостійного, вільного типів діяльності дошкільників. Відповідно до інструктивно-методичних  рекомендацій в освітньому процесі використовуються такі форми організовані форми діяльності дітей: інтегровані, комплексні, індивідуальні, індивідуально-групові, групові заняття, а також міні-заняття продовж дня, гуртки за інтересами.

Протягом тижня у кожній віковій групі  організовані  ігри  різних  видів,  спостереження,  прогулянки, дослідно-експериментальна, художньо-продуктивна,  театралізована  діяльність.

            Розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за  освітніми напрямами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України  20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Кількість занять інваріантної складової повністю відповідає вимогам наказу. Види діяльності плануються за освітніми лініями: «Дитина в соціумі», «Гра дитини», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина у світі культури (музична, образотворча, театральна тощо), «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини», «Здоров’я та фізичний розвиток». Реалізація програми передбачає врахування принципу інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності: ігровій - провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та ін.

Форма планування освітньої діяльності

При організації роботи ЗДО всі працівники керуються планом роботи закладу на 2023/2024 навчальний рік, який розглядається на педагогічній раді та схвалюється нею, затверджується керівником закладу.

Форма планування освітньої діяльності - за освітніми лініями (Базовий компонент дошкільної освіти України).

            Вихователі планують роботу з дітьми використовуючи 2 види планів: перспективний та календарний. Кожна група планує роботу з дітьми враховуючи їх вікові особливості та завдання програм.

Перспективний план розробляється на 2 тижні. У ньому зазначається:

- тема блоку та теми тижнів;

-  мета освітньої діяльності за темою блоку (на місяць);

- комплекси вправ ранкової гімнастики;

- орієнтовний розподіл занять на тиждень;

- робота з батьками на місяць;

- потижневий розподіл форм та методів роботи з дітьми за освітніми лініями (при плануванні визначаються теми днів згідно з темою тижня);

- примітка для зазначення змін у плануванні тощо.

Календарні плани складаються вихователями спільно, форма освітньої діяльності очна.

            У період адаптації дитини до умов дитячого садка застосовується гнучкий підхід до організації режиму та перебування дитини в групі і залежить від її індивідуальних особливостей.

 

3.3. Загальний  обсяг навантаження

Згідно  з наказом  Міністерства освіти і науки України «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» (№ 446 від 20 квітня 2015 року), організоване навчання проводиться у формі занять, починаючи з 2-го року життя. Тривалість занять становить:

  • Другого року життя – до 10 хв;
  • Третього року життя – не більше 15 хвилин;
  • Четвертого року життя – 20 хвилин;
  • П’ятого року життя – 25 хвилин
  • Шостого року життя – 25 – 30 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин.

За кількістю дітей, з якими взаємодіє педагог, заняття поділяються на типи: індивідуальні (1-4 дитини); індивідуально-групові (5-8 дітей); групові (9-12 дітей); фронтальні (з усією групою).

Тип та вид (тематичні, комплексні, домінантні, інтегровані, контрольно-діагностичні) заняття обирає і уточнює педагог (вихователь, музичний керівник, інструктор з фізкультури) самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі.

 

Розподіл занять на тиждень\граничне навантаження на дитину

 

 

Види діяльності

за освітніми напрямами

Кількість занять на тиждень за віковими групами

Групи раннього

віку  №01,02

Молодша група

№ 03, 04

Середня група

№ 05

Старша група

№ 06

Ознайомлення із соціумом (українознавство, предметне довкілля)

0,5

1,5

1,5

1,5

Ознайомлення з природним довкіллям

1

1

1

1

Музична діяльність

2

2

2

2

Сенсорний розвиток (конструювання, логіко-математичний розвиток)

1

-

-

-

Логіко-математичний розвиток

-

1

1

1

Художньо-продуктивна діяльність:

 

малювання

1

1

1

2

ліплення

0,5

0,5

0,5

0,5

аплікація

0,5

0,5

0,5

0,5

конструювання

-

1

1

0,5

художня праця

-

-

-

0,5

Мовленнєвий розвиток

 

розвиток мовлення і культура   

мовленнєвого спілкування

1

1

1

1

художньо-мовленнєва діяльність (+театральна)

1

1

1

1

підготовка до навчання елементів грамоти 

-

-

-

1

Здоров’я

та фізичний розвиток*

основи здоров’я (валеологія, безпека життєдіяльності)

0,5

0,5

0,5

0,5

фізкультура

 

2

2

2

2

Загальна кількість занять на тиждень

9

11

11

13

Додаткові освітні послуги на вибір батьків

-

 -

 -

-

Максимальна кількість занять на тиждень (разом з фізкультурою)

11

13

13

15

Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину

(в астрономічних годинах)**

1,30

2,45

3,40

5.25

Примітка.*Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

**Максимально допустиме навчальне навантаження визначається шляхом множення загальної кількості занять на тиждень на тривалість заняття залежно від віку вихованців

 

У розпорядку дня закладу  в 2023/2024 навчальному році визначено оптимальний баланс між різними видами діяльності: навчальною, фізичною, художньо-естетичною, трудовою, ігровою та передбачено їх чергування. Так, у розподілі занять та діяльностей на тиждень  фізкультурні,  музичні заняття проводяться в різні дні.

Зайнятість  дітей  за  цими  формами   розподіляється  протягом  їх  перебування  в  закладі  з  урахуванням  віку, працездатності  в  різний  час,  можливості  поєднання  з  іншими видами  діяльності відповідно  до  завдань  освітнього  процесу.

Реалізацію змісту освітньої програми здійснює команда педагогів: вихователь-методист, вихователі, практичний психолог, інструктор з фізичної культури,  музичний керівник, та сестра медична старша.

3.4. Учасники освітнього процесу, їх права та обов’язки

Учасниками освітнього процесу закладу дошкільної освіти є:

  • діти дошкільного віку, вихованці;
  • завідувач;
  • вихователь-методист;
  • практичний психолог;
  • вихователі;
  • інструктор з фізкультури;
  • музичний керівник;
  • помічники вихователів;
  • сестра медична старша;
  • батьки або особи, які їх замінюють;
  • представники підприємств, установ, які беруть участь у освітній роботі;
  • фізичні особи, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти за наявності ліцензії.

Права батьків або осіб, які їх замінюють:

  • обирати заклад дошкільної освіти та форму здобуття дитиною дошкільної освіти;
  • обирати і бути обраним до органів громадського самоврядування закладу дошкільної освіти;
  • звертатися до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання своїх дітей;
  • захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних державних органах, у суді;
  • брати участь у поліпшенні освітнього процесу та зміцненні матеріально-технічної бази закладу, надавати благодійну батьківську допомогу;
  • заслуховувати звіти завідувача та вихователів дошкільного навчального закладу про роботу ДНЗ;
  • у закладі дошкільної освіти можуть бути створені батьківські комітети, які є добровільними громадськими формуваннями, створеними на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов’язків своїх дітей під час організації їх життєдіяльності у закладі дошкільної освіти;
  • у своїй діяльності батьківські комітети керуються Конституцією України, Законами України «Про освіту», що набрав чинності 28.09.2017 року, «Про дошкільну  освіту», «Про об’єднання громадян», Конвенцією ООН «Про права дитини», «Положенням про заклад дошкільної освіти», Статутом закладу дошкільної освіти, «Положенням про батьківський комітет»  та іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти і міжнародного законодавства з прав дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють зобов’язані:

  • виховувати у дітей любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;
  • постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних задатків, нахилів та здібностей;
  • виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком, державної і мов інших національностей, до народних традицій і звичаїв;
  • своєчасно вносити плату за утримання дитини в дошкільному  навчальному закладі у встановленому порядку;
  • своєчасно сповіщати адміністрацію ДНЗ про можливу відсутність або хворобу дитини;
  • у разі відсутності дитини у дошкільному  навчальному закладі через хворобу надавати медичну довідку;
  • сприяти забезпеченню дошкільної освіти у ДНЗ чи сім’ї.

Батьки несуть відповідальність за збереження життя, здоров’я, людської гідності дитини.

Педагогічні працівники дошкільного  навчального закладу повинні бути особами з високими моральними якостями, які мають відповідну вищу педагогічну освіту, а також фізичний і психічний стан, який дозволяє виконувати професійні обов’язки.

Педагогічні працівники приймаються на роботу завідувачем дошкільного  навчального закладу.

Педагогічні працівники мають право:

  • на вільний вибір, розробку та застосування методик виховання і розвитку дітей за погодженням з педагогічною радою дошкільного  навчального закладу;
  • підвищення кваліфікації у вищих навчальних закладах шляхом курсової перепідготовки не рідше одного разу на п’ять років;
  • вимагати від завідувача дошкільного  навчального закладу створення умов для здійснення освітнього процесу;
  • на захист професійної честі, гідності;
  • одержувати компенсацію при втраті роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, встановлені законодавством України.

Педагогічні працівники зобов’язані:

  • виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись принципу академічної доброчесності та досягти результатів розвитку, передбачених стандартом освіти – Базовим компонентом дошкільної освіти України.;
  • дотримуватись Статуту закладу дошкільної освіти, посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку, умов трудової угоди  чи контракту;
  • співпрацювати із сім’єю вихованця дошкільного  навчального закладу з питань розвитку і виховання дітей;
  • сприяти задоволенню запитів батьків на додаткові послуги;
  • постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальний культурний рівень;
  • не рідше одного разу на п’ять років проходити курси  підвищення кваліфікації відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників;
  • проходити чергову атестацію один раз на п’ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників;
  • за результатами атестації педагогічних працівників дошкільного  навчального закладу визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється (приймається рішення про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії) кваліфікаційна категорія, може бути присвоєне (приймається рішення про відповідність раніше присвоєному педагогічному званню) педагогічне звання вихователям – «вихователь-методист», а вихователям-методистам – «старший вихователь»;
  • забезпечувати умови для засвоєння вихованцями чинних програм на рівні обов’язкових вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвитку здібностей дітей;
  • дотримуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини;
  • відволікання працівників від професійних обов’язків не допускається, за винятком випадків передбачених чинним законодавством.

Працівники несуть відповідальність за життя, фізичне і психічне здоров’я кожної дитини згідно з чинним законодавством.

Педагогічне навантаження педагогічного працівника дошкільного  навчального закладу становить:

  • вихователя – 30 годин;
  • вихователя інклюзивної групи – 25 годин;
  • асистента вихователя – 36 годин;
  • вихователя-методиста – 36 годин;
  • музичного керівника – 24 години;
  • практичного психолога – 20 годин;
  • інструктора з фізкультури – 22,5 годин.

 

3.5. Принципи взаємодії педагогів з дітьми

  • Доброзичливе, уважне і лагідне відношення до кожної дитини.
  • Повага особистості дитини, його прав, гідності.
  • Встановлення з кожним вихованцем довірливих взаємовідносин.
  • Формування у дітей позитивного відношення до ровесників, схвалення проявів у дітей співчуття, співпереживання.
  • Створення кожній дитині атмосфери емоційного комфорту.
  • Звернення до кожної дитини тільки на ім’я, підкреслюючи при цьому його гідність.
  • Відмічати будь-які позитивні досягнення дитини, не порівнювати їх з досягненнями інших дітей.
  • Розуміння ситуації, в яких дитина може досягнути успіхів, допомогти йому самоствердитися.
  • Несхвалення відносяться тільки до окремих дій дитини, але не адресуються на його особистість.
  • Частіше використовуй схвалення, чим осудження і заборону.
  • Не допускай, щоб твій голос домінував над голосами дітей.
  • Не допустимі негативні дисциплінарні методи, які залякують, ображають, принижують дітей.
  • Дитячий садок – друга домівка дитини, зробіть все, що йому було в цьому домі тепло і затишно.

 

3.6. Структура  навчального року

Навчальний рік у закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, літній оздоровчий період – з 1 червня по 31 серпня. 

Вересень – жовтень 2023 року – адаптаційний період для дітей.

З 01 червня по 31 серпня 2024 року –  літній оздоровчій період.

Діагностичний період (моніторингові дослідження):

01.09.2023 – 16.09.2023;

18.05.2024 – 01.06.2024.

  Загальна тривалість канікул, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, складає 115 днів: літні – 90 календарних днів, осінні – 5 календарних днів, зимові – 10 календарних днів, весняні – 10 календарних днів. У період канікул перевага надається організації фізкультурно-оздоровчої роботи, різним формам і видам музичного мистецтвата художньо-продуктивним видам діяльності дошкільників.    

 

3.7. Реалізація варіативної складової

Базового компонента дошкільної освіти (гурткова робота)

Для реалізації варіотивного складника Стандарту дошкільної освіти у закладі організовано гурткову роботу на безоплатній основі. Гурткова робота організована за інтересами дітей та за письмової згоди батьків, проводиться вихователями ЗДО 1 раз на тиждень.

Зміст освітньої програми передбачає:

  • формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
  • виховання елементів природо доцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
  • утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;
  • розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

№ з/п

Назва гуртка

Напрямок гуртка

Програма

керівник

1.

«Грайлик»

Художньо-естетичний

Грайлик. Парціальна програма з організації театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі. (Березина О. М., Гніровська О. З., Линник Т. А.)

Л. Алексєєва, вихователь

2.

«Дослідничок»

Пошуково-дослідний

За програмою гуртка Криворит Л.В., вихователя Охтирського ЗДО (ясла-садок) «Берізка»

О. Шалаєва, вихователь

3.

«Цікаві шашки»

Фізкультурно-спортивний

Парціальна програма  та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шашки

М. Надточій,

вихователь

4.

«Елементарне музикування» Карла Орфа

Художньо-естетичний

Програма парціальна. Використання системи «Елементарне музикування»Карла Орфа в освітньому процесі ДНЗ

С. Зубач, музичний керівник

5.

«Читайлик»

Мовленнєвий

за програмою гуртка

Арушанян О.М., вихователя-методиста Глухівського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) «Світлячок» Сумської області

Н.Ярема, вихователь

6.

«Маленькі підприємці»

Пізнавальний

Парціальна програма з основ соціально-фінансової освіти дітей дошкільного віку «Афлотун»

Т.Гриценко, вихователь

7.

«Країна LEGOЛандія»

Пізнавальний

Парціальна програма «Безмежний світ гри з LEGO»

А. Кокорєва, вихователь

8.

«Кольорові долоньки»

Художньо-естетичний

за програмою гуртка О.А. Смик, вихователя Кролевецького ДНЗ (ясла-садок) № 9 «Ромашка»

Д. Говорун, вихователь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За  інтересами дітей відповідно заяв батьків організована робота гуртків:

 

 

3.8. Інноваційна діяльність

У 2023/2024 навчальному році заклад буде працювати над вивченням та впровадженням таких інноваційних методик та технологій:

 

№ п/п

Тема

Відповідальний

Вікова група

1.

Технологія психолого-педагогічного проектування (П3 - технологія)

всі педагоги.

протягом року

2.

Нетрадиційні техніки малювання

Говорун Д.О.

протягом року

3.

Коректурні таблиці Н. Гавриш

всі педагоги

протягом року

4.

Технологія розвитку творчої особистості (ТРВЗ)

всі педагоги

протягом року

5.

Система «Елементарного музикування» Карла Орфа

муз керівник

Зубач С.В.

протягом року

6.

Соцціально-фінансова освіта для дітей дошкільного віку «AFLATOT»

Гриценко Т.І., Ярема Н.О., Говорун Д.О.,

Надточій М.О.

протягом року

7.

Інноваційна технологія «Спадщина В.Сухомлинського»

Лісна Н.М.

протягом року

8.

Кольорові палички Кюїнзенера

Шалаєва О.І.,

Надточій М.О.,

Говорун Д.О.,

Кокорєва А.В.

протягом року

9.

Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку

всі педагоги

протягом року

10.

Мнемотехніка – новітня технологія ефективного засвоєння інформації

всі педагоги

протягом року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІV. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

4.1. Зміст освітньої програми

 

З метою реалізації  Базового компоненту дошкільної освіти  в основі освітнього процесу Роменського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 10 «Казка»   у 2023/2024 навчальному році   лежать комплексні та парціальні програми дошкільної освіти.

Освітня та корекційна робота у 2023/2024 навчальному році здійснюється за такими програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. 

 

з/п

Назва

Автор

Мова

видання

Видавнцтво

Документ про надання грифа

1.

Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)

наук.керівник

Богуш А.М.

укр.

МЦФР

Наказ МОН молодь спорт України від 12.01.2021  № 33

Комплексні програми

2.

Програма  розвитку дитини від народження до шести років « Я у світі»

Аксьонова О.П.,

Аніщук А.П.,

Артемова Л.В. та ін.

укр.

МЦФР

Лист МОН України від 12.07.2019

 №1/11-6326

Парціальні програми

1.

Парціальна програма «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку»

Н. Гавриш, О. Пометун

укр..

Київ-2019

Лист ДНУ «Інституту модернізації змісту освіти МОН» від 12-2.2019,

№ 22-1/12-Г-46

2.

Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку «Скарбниця моралі»

Л. Лохвицька

укр.

Мандрівець

Лист ІІТЗО

від 25.07.2014

№14.1/12-Г-1359

3.

Парціальна програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку «Про себе треба знати, про себе треба дбати»

Лохвицька Л.В.

укр.

Мандрівець

Лист ІІТЗО

від 08.11.2013

№ 14.1/12-Г-62

4.

Парціальна програма національно- патріотичного виховання дітей дошкільного віку «Україна – моя Батьківщина»

за наук.ред.

Рейпольської О.Д.,авт: Каплуновська О.М.

укр.

Мандрівець

Лист ІІТЗО від 25.03.2016.

 № 2.1/12-Г-85 https://mon.gov.ua/storage/app/media/programy-rozvytku-ditey/8ukrayina-moya-batkivshhina-rejpolska.pdf

5.

«Дитяча хореографія»

 

Шевчук А.С.

 

укр.

Мандрівець

Лист ІІТЗО

від 18.05.2020

№ 22.1/12-Г-282

6

Програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку

«Казкова фізкультура»

М.М.Єфименко

 

Укр.

 

Мандрівець

 

Лист ПТЗО

Від 09.07.2019

№ 22.1/12-Г-627

             

 

 

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ СПЕЦІАЛІСТІВ

Види послуг

корекційно-розвивальні заняття

Кількість одиниць на тиждень  

Практичний психолог

2

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ V. ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

5.1. Якісний склад педагогічних працівників на 2023/2024 н. р.

Керуючись Законом України «Про дошкільну освіту», адміністрація ДНЗ приймає на роботу тільки педагогів, які мають відповідну повну вищу та неповну вищу педагогічну освіту. Заклад дошкільної освіти повністю укомплектований педагогічними кадрами та обслуговуючим персоналом.

Підбір і розстановка педагогічних кадрів має велике значення як у роботі з дітьми так і в роботі колективу в цілому. При комплектації груп педагогічними працівниками враховується психологічна сумісність педагогів, рівень їх професіоналізму, досвід роботи, ділові якості.

Всього педагогічних

працівників

Освіта

Категорії

Звання

вища

Неповна вища

Середня спец.

Вища

I

II

Спец.

«Вих.-метод»

«Старший вихов»

15

12

1

2

2

5

2

5

0

0

 

Педагогічні кадри за віковими групами закріплюються наказом по закладу дошкільної освіти на початку року. Адміністрація ДНЗ диференційовано підходить до вихователя-початківця і до досвідченого педагога-майстра, створюючи усі умови для розкриття їх творчого потенціалу. Вцілому робота колективу ДНЗ відмічається стабільністю та позитивною результативністю.

Специфічна особливість педагогічного колективу ДНЗ полягає в єдності майстерності висококваліфікованих вихователів і перспективних молодих спеціалістів, об’єднанні зусиль педагогічного та обслуговуючого персоналу в розвитку дитини.

У 2022/2023 н.р. в Роменському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) №10 «Казка» працюватимуть відповідно педагогічні працівники та сестра медична старша:

№ п/п

П.І.Б. вчителя

Посада

Назва навчального закладу, який закінчив (повністю), дата закінчення

Спеціальність учителя за дипломом

Загальний стаж пед. роботи

Висновки по результатах атестації, дата атестації, категорія, розряд

1

2

3

4

5

6

7

1.

Шеремет Олена Ігорівна

завідувач

Глухівський державний педагогічний інститут

ім. С.М. Сергєєва-Ценського

викладач дошкільної педагогіки та психології

30,01

відповідає займаній посаді

16 розряд

спеціаліст

вищої категорії

09.04.2020

2.

Щоголева Олена Анатоліївна

вихователь-методист

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

соціальний педагог, практичний психолог

27,06

відповідає займаній посаді спеціаліст

вищої категорії

09.04.2020

3.

Кокорєва Анжела Володимирівна

вихователь

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

учитель початкових класів

30,08

спеціаліст

І категорії

12.03.2020

4.

Лісна Наталія Миколаївна

вихователь

Глухівський державний педагогічний інститут

ім. С.М. Сергєєва-Ценського

викладач дошкільної педагогіки та психології

26

спеціаліст

І категорії

18.03.2019

5.

Михно Марія Михайлівна

вихователь

Глухівський державний педагогічний інститут

ім. С.М. Сергєєва-Ценського

викладач дошкільної педагогіки та психології

39,10

спеціаліст

І категорії

18.03.2019

6.

Шалаєва Оксана Іванівна

вихователь

Глухівський державний педагогічний інститут

ім. С.М. Сергєєва-Ценського

вихователь, інструктор з фізичного виховання дітей дошкільного віку

19,01

спеціаліст

І категорії

24.03.2021

7.

Говорун Дар’я Олександрівна

вихователь

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

практичний психолог, викладач психології у ВНЗ

7,10

спеціаліст

ІІ категорії

18.03.2019

8.

Гриценко Тетяна Іванівна

вихователь

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

соціальний педагог, практичний психолог

16,09

спеціаліст

І категорії

24.03.2023

9.

Алексєєва Людмила Вікторівна

вихователь

Прилуцьке педагогічне училище

учитель початкових класів

15,01

11 розряд

12.03.2020

10.

Надточій Марина Олександрівна

вихователь

Київський університет ім. Бориса Грінченка

організатор дошкільної освіти, вихователь дітей дошкільного віку

4,07

11 розряд

11.

Олексенко Руслана Олександрівна

вихователь

Глухівський національний університет ім. О. Довженка

учитель із дошкільного виховання

2,01

10 розряд

декретна відпустка

12.

Ярема Наталія Олександрівна

вихователь

Глухівський національний університет ім. О. Довженка

викладач соціальної роботи, соціальний працівник, психолог

4,09

спеціаліст

ІІ категорії

24.03.2021

13.

Усенко Діана Ігорівна

вихователь

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

дошкільна освіта

2

11 розряд

14.

Цапенко Юлія Сергіївна

асистент вихователя

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

спеціальна освіта (логопедія, спеціальна психологія)

0,02

11 розряд

15.

Зубач Світлана Вікторівна

музичний керівник

Приморський педагогічний клас

музичний керівник початкової школи та дошкільного закладу

5,01

9 розряд

24.03.2021

16.

Лемке Валерія Сергіївна

практичний психолог

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

соціальний педагог, практичний психолог

6,07

спеціаліст

ІІ категорії

24.03.2023

17.

Сова Діана Олександрівна

сестра медична старша

Шосткинський фаховий медичний коледж

фельдшер

-

7 розряд

 

У ДНЗ проводиться цілеспрямована робота по підвищенню рівня професійної компетентності педагогів: підвищення кваліфікації у СОІППО організовується відповідно до плану-графіка. Самоосвіта педагогів здійснюється шляхом перегляду онлайн-вебінар, участі у конференціях,  засіданнях професійних спільнот міста тощо.

 

5.2. Матеріально-технічне забезпечення

В закладі створені сучасні умови для розвитку дітей, упродовж навчального року колектив дошкільного закладу спільно з батьками цілеспрямовано плідно працював над збагаченням та оновленням розвивального середовища в кожній групі. Матеріально-технічне забезпечення загалом відповідає вимогам сьогодення. Багато зусиль докладають  педагоги до створення розвивального середовища, естетичного, креативного оформлення приміщень. Освітнє середовище усіх приміщень відповідає санітарним, функціональним  і естетичним вимогам. Розвивальне середовище має характер відкритої системи, здатної до змін. Предметний  світ, який оточує дитину, постійно оновлюються, збагачуючи його розвивальний потенціал. Дітям доступні всі функціональні елементи простору закладу, що спонукає їх до активної предметно-практичної діяльності, прояву творчості, креативності. В групових кімнатах простір поділено на окремі осередки, які пов’язані між собою. Наповнення осередків перед початком навчального року змінено згідно з віковими особливостями дітей конкретної групи. Пов'язано це з тим, що матеріали, складність та доступність їх утримання повинні відповідати сьогоднішнім закономірностям та особливостям розвитку дітей даного конкретного віку і враховувати ті особливості зон розвитку, які характерні знову ж таки сьогодні кожній окремій дитині. 

Вихователі створили відповідне середовища в нашому дитячому садку, значно поповнили кількість іграшок, розвивальних ігор, демонстраційних та роздаткових матеріалів, художньої та методичної літератури для реалізації основних завдань програми, запланованих тематичних циклів.

Компоненти розвиваючого предметного середовища в ДНЗ включають не тільки групові приміщення, а й інший функціональний простір – музично-спортивну залу,  прогулянкові майданчики. 

Важливим чинником, який враховано при організації середовища в ДНЗ є загальна ситуація, яка склалася в Україні у зв’язку з воєнними діями. Так, для створення безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу, в закладі облаштовано укриття відповідно до вимог.

Групові приміщення закладу дошкільної освіти   розміщені на першому та другому поверхах закладу. Функціонують кабінет практичного психолога, методичний кабінет, медичний кабінет, музично-спортивна зала.

Музично-спортивна зала  забезпечена  дитячими музичними інструментами: духові, струнні та шумові; дидактичними та музичними іграшками, компакт-дисками з записами класичних музичних творів, сучасними творами для дітей. Основними музичними  інструментами, що використовуються під час занять, є 1 фортепіано. У музичній залі наявні 1  музичний центр, працює точка доступу до WI-FI, є 1 мультимедіапроектор, ноутбук.

Для задоволення потреб художньо-естетичного спрямування в музичній залі є костюми для свят та музичних ігор-драматизацій. Ширми використовуються для показу театрів дітям та самими дітьми при організації самостійної театралізованої діяльності.

Музично-спортивна зала використовується для проведення спортивної та музичної діяльності з дітьми.  Робота музично-спортивної зали  регламентується розпорядком (заняття, розваги, свята, ранкова гімнастика).

Відповідно до типового проєкту будівлі до складу групових приміщень входять приймальні кімнати з індивідуальними шафами для одягу дітей; ігрові кімнати з набором меблів, центрами дослідницької діяльності, ігровими та іншими центрами; спальні та санітарно-побутові приміщення. Всі приміщення групових кімнат відповідають санітарним, педагогічним, естетичним вимогам. Групові приміщення  обладнано  меблями відповідно до зросту дітей, сантехнікою, а також наочно-дидактичними посібниками, художньою літературою, спортивним обладнанням, іграшками тощо.

Всі ігрові майданчики груп обладнані ігровим обладнанням, яке надійно закріплено і придатне для використання в освітньому процесі за умови дотримання правил безпеки життєдіяльності під час проведення прогулянок та занять з фізкультури у теплу пору року. Для дітей створені необхідні умови для проведення прогулянок, занять з фізичної культури, майданчики відповідають нормам і правилам з охорони праці, безпеки проведення занять, а також віковим особливостям дітей.

Педагогічний персонал Роменського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №10 «Казка» ознайомлений з правилами безпеки життєдіяльності та інструкціями з безпеки під час проведення прогулянок  та занять з фізичної культури на період воєнного стану.

 

5.3. Предметно-просторове середовище закладу

При організації та облаштуванні життєвого простору у групових приміщеннях закладу дошкільної освіти педагогами враховуються вимоги відповідності предметно- просторового розвивального середовища віковим особливостям вихованців та його значимість для становлення особистості дитини, формування її смакових уподобань. Для забезпечення потреб дітей варіативно використовується простір,  вихователі постійно трансформують оснащення осередків розвитку: ігрового, самостійної художньої діяльності, літературно-театрального, пошуково-дослідницького тощо. Змістовне та естетичне оформлення групових приміщень, спальних кімнат, роздягалень є однією із складових розвитку естетичних почуттів, естетичних оцінок та естетичного ставлення дитини до оточуючого.

 В оздобленні приміщень для дітей дошкільного віку використані теплі та спокійні тони. Цікаві конструкції дитячих меблів в ігрових, навчальних та природничих осередках створюють єдиний дизайн, який органічно вписується в загальний стиль оформлення закладу в цілому.

З метою забезпечення безпечного перебування в закладі вихованців та  працівників в підвальному приміщенні облаштовано тимчасове укриття. В акті оцінки об'єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття від 15.08.2022 комісією наданий висновок «рекомендовано до використання для укриття населення як найпростіше укриття та включення до фонду захисних споруд місткістю не більше 100 осіб».

 

РОЗДІЛ VІ.  ІНСТРУМЕНТИ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

Відповідно нормативних документів

та з  метою цілісного уявлення про рівень розвиненості та вихованості  дитини дошкільного віку, моніторингу якості освітнього процесу у жовтні 2023 року та травні 2024 року буде проведений педагогами в групах 01-06 за методичним посібником «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» (за загальною редакцією Н.М. Шаповал, О.М. Кулик, Т.В. Киричук). 

Мета моніторингу –  виявлення ступеня відповідності результатів діяльності стандартам і вимогам дошкільної освіти.

Завдання моніторингу :

  • безперервно спостерігати за динамікою розвитку ЗДО, своєчасно виявляти зміни і ті фактори, які викликають ці зміни;
  • здійснювати тактичне і стратегічне прогнозування розвитку найважливіших процесів у закладі дошкільної освіти;
  • підвищувати мотивацію співробітників в галузі забезпечення якості освітніх послуг.

№ п/п

Заходи

Мета

Термін виконання

1.

Педагогічна діагностика (обстеження) особливості розвитку дітей

Вивчення рівня розвитку дітей за освітніми напрямами.

Жовтень

Виявлення рівня реалізації завдань програми.

ІІ половина квітня

Визначення рівня шкільної зрілості в старших групах.

2.

Проведення підсумкових занять, індивідуальних бесід з дошкільниками

Визначення рівня розвитку дітей, їх обізнаності

1 раз на квартал

3.

Аналіз планів освітньої роботи з дітьми

Виявлення стану виконання державних вимог дошкільної освіти

2 раза на місяць

4.

Анкетування, тестування педагогів, батьків

Отримання різноманітного емпіричного матеріалу про необхідні аспекти діяльності педагогів, батьків

за потребою, протягом року

5.

Педагогічна діагностика професійної діяльності педагогів

Визначення рівня професійної  компетентності педагогів

вересень, квітень

6.

Моніторинг фізичного розвитку дітей

Виявлення ефективності розвитку фізичних якостей дітей

вересень, квітень

7.

Педагогічний аналіз діяльності ЗДО за навчальний рік

Виявлення недоліків та прогнозування вирішення проблем

травень, серпень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ VІІ. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  Освітній процес у дошкільному закладі будується на відповідному програмно–методичному  забезпеченні та представляє єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, чинними освітніми програмами, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Компетентності Базового компонента дошкільної освіти є кінцевим результатом освітнього процесу довкілля

 

Освітній напрям «Особистість дитини»

Рухова компетентність — це здатність дитини до самостійного застосування життєво необхідних рухових умінь та навичок, фізичних якостей, рухового досвіду в різних життєвих ситуаціях.

Результатом сформованої компетентності є задоволення природної потреби у руховій активності, що забезпечує оптимальний рівень фізичної працездатності, засвоєння та використання елементарних знань у галузі фізичної культури, сформованість умінь і навичок для вирішення рухових завдань у різних життєвих ситуаціях.

Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє інтерес та потребу у фізичному вдосконаленні, емоційно реагує на власні досягнення у руховій сфері (пластичність, упевненість, виразність та естетика рухів).

Демонструє стійку позитивну мотивацію до активної рухової діяльності, цінує чесність, товариськість, підтримку в командних спортивних іграх, виявляє спритність, вміння боротися, вигравати і програвати.

Виявляє позитивне ставлення до загартовувальних та гігієнічних процедур.

Сформованість знань: знає назви основних рухів, предметів та спортивних знарядь, усвідомлює роль фізичних вправ у розвитку та зміцненні організму. Здатна до пізнання основ фізичного розвитку.

Знає та свідомо дотримується правил у рухливих, спортивних іграх та вправах (зокрема з елементами змагання). Знає про індивідуальний принцип користування гігієнічними засобами.

Навички: має сформовані життєво необхідні рухові уміння та навички, розвинені фізичні якості, достатній руховий досвід, який дозволяє застосовувати адекватні фізичні зусилля відповідно до ситуації. Володіє власним тілом, свідомо реагує на елементарні потреби організму, витримує відповідно до віку фізичне навантаження. Виявляє вольові зусилля у руховій діяльності, координує рухи, уміє орієнтуватися в просторі. Здатна самостійно застосовувати руховий досвід у повсякденному житті, оцінює і регулює можливості власного тіла. Володіє основними рухами (ходьба, біг, стрибки, лазіння, метання).

Виконує з різних вихідних положень вправи на предметах, з предметами та без них.

Володіє елементарними навичками загартування та особистої гігієни. Прагне бути охайною. Самостійно виконує основні гігієнічні процедури. Без нагадування дорослого користується основними гігієнічними засобами та предметами догляду за тілом.

Намагається контролювати власну поставу; усвідомлює вплив постави на здоров’я, естетику рухів; виконує комплекс вправ для запобігання порушенням постави та плоскостопості.

 

Здоров’язбережувальна компетентність — це здатність дитини до застосування навичок здоров’язбережувальної поведінки відповідно до наявної життєвої ситуації; дотримання основ здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я у повсякденній життєдіяльності.

Результатом розвитку цієї компетентності є потреба в опануванні способами збереження та зміцнення власного здоров’я, сукупність елементарних знань про людину та її здоров’я, здоровий спосіб життя; стійка мотивація еколого-валеологічної спрямованості щодо пізнання себе та довкілля, яка спонукає до використання навичок здоров’язбережувальної поведінки.

Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє потребу в засвоєнні способів збереження власного здоров’я, орієнтованих на самопізнання та реалізацію особистої активності в житті. З повагою ставиться до людей, незалежно від їхньої статі, віку та стану здоров’я. Виявляє позитивне ставлення до національних та сімейних здоров’язбережувальних традицій, активних форм діяльності та відпочинку, культури харчування та загартовування.

Сформованість знань: усвідомлює цінність здоров’я, його значення для повноцінної життєдіяльності. Володіє уявленнями про основні чинники збереження здоров’я — рухова діяльність, правильне харчування, дотримання питного режиму, безпечна поведінка, догляд за тілом. Орієнтується в основних показниках власного здоров’я (гарне самопочуття, відсутність больових відчуттів) та здоров’я людей, які її оточують. Знає про існування різних захворювань, орієнтується в елементарних видах допомоги людині, яка хворіє. Здатна встановлювати елементарну залежність між здоровим розвитком людського тіла та повноцінним харчуванням. Називає основні групи продуктів харчування, відрізняє корисну їжу від шкідливої. Оперує назвами основних корисних напоїв, знає про їхню роль для розвитку організму. Розуміє виняткове значення питної води для здоров’я, орієнтується в ознаках спраги й голоду.

Має цілісне уявлення про будову людського тіла. Визначає і правильно називає елементарні функціональні можливості людського організму. Орієнтується у призначенні та дотримується правил дбайливого ставлення до органів чуттів.

Усвідомлює, що людина народжується, проходить різні етапи життєвого шляху — дитинство, юність, зрілість, старість. Має елементарне уявлення про статеву належність, орієнтується в ознаках своєї статевої належності.

Диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне», усвідомлює важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей). Знає правила поведінки з незнайомими людьми, орієнтується у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами; пожежної та електробезпеки; користуванні транспортом; в основних знаках дорожнього руху тощо. Знає правила безпечного перебування вдома, у закладі дошкільної освіти, на вулиці, на воді, льоду, ігровому, спортивному майданчиках. Усвідомлює, до кого можна звернутись за допомогою в різних ситуаціях.

Навички: дотримується правил здоров’язбережувальної поведінки. Повідомляє дорослому про погане самопочуття, під його керівництвом виконує необхідні лікувально-профілактичні процедури. Уміє оцінювати поведінку власну та інших людей щодо дотримання здорового способу життя. Бере участь в оздоровчих та фізкультурно-розвивальних заходах. Дитина демонструє здатність скористатися номером телефону основної служби допомоги (пожежна, медична, поліція). Володіє навичками безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків, інших дітей або дорослих.

 

Особистісна компетентність. Освітній потенціал компетентності реалізується у творчій активності дитини у всіх специфічно дитячих видах діяльності (ігровій, пізнавальній, образотворчій). Виявляється в особистісних якостях дитини — від елементарних уявлень та позитивного ставлення дитини до свого внутрішнього світу (думок, почуттів, мрій, бажань, мотивів, планів, ідеалів, цілей, прагнень) до становлення основ її світогляду і розвиненості її свідомості (пізнавальної активності, емоційної сприйнятливості, позитивної налаштованості дій, думок, оптимістичними переживаннями, реалістичними намірами). Особистісну компетентність характеризує сформованість самосвідомості: ідентифікації себе зі своїм «Я», позитивної самооцінки, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити «хочу» (мотиви, наміри), «можу» (знання, вміння навички), «буду» (регуляція поведінки та діяльності), здатність уявляти себе в минулому, теперішньому, майбутньому часі; орієнтування у своїх основних правах і обов’язках. Результатом сформованої компетентності є:

 

Емоційно-ціннісне ставлення: приймає своє ім’я, демонструє інтерес, приналежність і повагу до своєї родини, її традицій і звичаїв. Виявляє інтерес до свого внутрішнього світу (думки, почуття, бажання, мрії, ставлення). Орієнтується в основних емоціях і почуттях, усвідомлює, чого хоче (не хоче); може обґрунтувати своє ставлення. Має позитивну самооцінку та розуміє свою соціальну відповідальність у партнерських стосунках із однолітками. Виявляє переважно оптимістичне світовідчуття щодо свого сьогодення і майбутнього.

Сформованість знань: має позитивне уявлення про себе (Я — хороша / хороший), оперує займенником «Я», вирізняє себе з-поміж інших, орієнтується у своїх чеснотах і вадах, знає та усвідомлює свої права, права інших, обов’язки, статеву, родинну, соціальну приналежність та саму себе в часі, просторі тощо. Розуміє своє місце в системі людської життєдіяльності — у сім’ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, у різних видах діяльності. Правильно називає основні ознаки різних вікових періодів (дитинство, юність, зрілість, старість). Диференціює добро і зло, здатна управляти собою, власною поведінкою в різних життєвих ситуаціях, оперуючи усвідомленими ціннісними орієнтаціями, позитивними мотивами.

Навички: характеризує себе як він / вона, а в майбутньому чоловік / жінка. Прагне досягати поставленої мети особистої діяльності. Має навички обходитися своїми силами, самостійно в знайомих ситуаціях. За необхідності вміє звертатися по допомогу. Здатна встановлювати причинно-наслідкові та смислові зв’язки між подіями життя, своїми переживаннями.

Адекватно реагує на різні життєві ситуації, управляє собою, намагаючись стримувати негативні емоції, співвідносить характер емоційної поведінки з її наслідками для інших. Передбачає результати своєї діяльності, знає їхнє значення для себе і тих, хто поряд, усвідомлює свою відповідальність за вчинене. Виявляє самоповагу (Я — хороша / хороший), повагу до інших (інші також хороші), власну гідність.

Освітній напрям «Дитина в сенсорно- пізнавальному просторі»

 

Предметно-практична, технологічна компетентність — здатність дитини реалізовувати творчі задуми з перетворення об’єктів довкілля з використанням різних матеріалів, що спираються на обізнаність із засобами та предметно-практичними діями, з допомогою дорослого чи самостійно у процесі виконання конструктивних, технічно-творчих завдань, завдань з моделювання.

Результатом сформованої предметно-практичної, технологічної компетентностей є творче самовираження через сформовані предметно-практичні та технологічні дії в самостійній і спільній з однолітками діяльності.

Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє інтерес і бажання до відтворення різних об’єктів навколишнього світу різними способами (конструювання, моделювання), засобами (різні види конструкторів), природним і штучним матеріалом та інструментами; емоційно реагує, переживає почуття радісного задоволення від процесу та результату власної і колективної предметно-практичної діяльності; надає перевагу у виборі цікавих, конструктивних, предметно-практичних завдань, які передбачають участь у суспільно значущій діяльності спільно з дорослими та іншими дітьми; виявляє інтерес і повагу до професій, демонструє позитивне емоційно-ціннісне ставлення до людської праці та професійної діяльності дорослих.

Сформованість знань: виявляє обізнаність з предметами та їхіми властивостями, зокрема з матеріалами, з яких виготовляють речі (пластик, папір, метал, тканина, гума, глина тощо); має уявлення про виготовлення предметів довкілля (елементарні способи їх обробки: пошив, вирізанння, видування тощо); знає та виконує правила техніки безпеки і роботи з інструментами. Розуміє важливість раціонального використання матеріалів, обережного ставлення до продуктів праці.

Навички: володіє видами предметно-практичної діяльності: конструювання (з будівельного матеріалу, з паперу (оригамі, паперопластика), з природного матеріалу, з деталей конструкторів тощо), наочне моделювання (конструкцій, моделей, наприклад, часу: ранок-день-вечір-ніч, пір року: зима-весна-літо-осінь тощо), проєктування, технічної творчості (створення конструкцій, споруд, технічних елементів). Вміє визначати мету, прогнозувати кінцевий результат, планувати послідовність дій, узгоджувати власні дії з діями партнерів.

Демонструє сформованість уміння розглядати конструкції, виокремлювати їхні основні складові, співвідносити за розмірами, формами, розташуванням, аналізувати та оцінювати результат своєї роботи та роботи однолітків, вносити корективи, виправляти помилки. Турботливо ставиться до рукотворних виробів. Вміє використовувати зразки та намагається додати самостійні знахідки та рішення у створенні виробів, проявляє фантазію, винахідливість, імпровізує, використовуючи наявні ресурси, альтернативно застосовує предмети та матеріали, зважаючи на їхні властивості, генерує ідеї та заохочує товаришів бажанням їх реалізувати, прагне довести розпочату справу до логічного завершення.

Виокремлює потрібну інформацію про об’єкти довкілля з малюнку, плану, моделі, схеми, порівнює різні моделі одного й того ж самого об’єкта. Долучається до рукоділля (handmade) з різними матеріалами з метою удосконалення навколишнього життєвого простору.

 

Сенсорно-пізнавальна, логіко-математична, дослідницька компетентність— це здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі логіко-математичної і дослідницької діяльності.

Результатом є наявність пізнавальної мотивації, базису логіко-математичних, дослідницьких знань, набутих дитиною умінь і навичок (аналізу, порівняння, узагальнення, здійснення самоконтролю), пізнавальний досвід, що накопичується і використовується в різних видах дитячої діяльності.

Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє інтерес до цікавих конструктивних завдань, пов’язаних із інтелектуальним напруженням; мотивована на дослідження об’єктів і явищ, пізнання нового; виявляє стійкий інтерес до дослідницького пошуку як у спеціально створених проблемних ситуаціях, так і у вільній діяльності; демонструє позитивне емоційно-ціннісне ставлення до математики, математичного матеріалу; виявляє внутрішню пізнавальну потребу виконувати логіко-математичні, дослідницькі завдання, демонструє інтерес до самостійного розв’язання цих завдань; відчуває задоволення від інтелектуальних труднощів, докладає вольових зусиль для їх подолання.

Сформованість знань: має уявлення про основні математичні поняття «число», «величина», «форма», «простір», «час»; демонструє володіння знаннями і способами діяльності, які дають змогу розв’язувати пізнавальні суперечності; виявляє сформованість логіко-математичних уявлень у предметно-практичній і дослідницькій діяльності; знає і правильно називає еталони площинних та об’ємних геометричних форм, просторові напрями, одиниці вимірювання часу, параметри величини, усвідомлює зв’язки між кількісними, порядковими числівниками, просторовими, часовими поняттями; знає і свідомо використовує термінологію елементарної математики у власному мовленні; знає і розуміє елементарні правила безпеки під час проведення простих фізичних експериментів.

Навички: встановлює залежності між числами натурального ряду, величинами, просторовими ознаками; володіє основними одиницями вимірювання часу, величини. Здатна спрямовувати сенсорні процеси відчуття, сприйняття, увагу на пізнання об’єктів довкілля; диференціювати сенсорні еталони за ознаками форми, величини, кольору, просторового розташування; здатна за допомогою власної сенсорної системи досліджувати предмети й об’єкти дійсного світу, виявляти в них спільне і відмінне; використовувати різні способи обстеження, раціональні прийоми порівняння, набуті у процесі взаємодії з дорослими і однолітками; доцільно, усвідомлено використовувати елементарні математичні знання в знайомих та нових пізнавальних ситуаціях; знаходити різні варіанти розв’язання логіко-математичних завдань; аналізувати, узагальнювати, класифікувати, групувати предмети, об’єкти за ознаками форми, величини, кількості, кольору, здійснювати серіацію, елементарне кодування властивостей та якостей предметів, об’єктів за допомогою символічних позначень; робити висновки та узагальнення, самостійно виправляти помилки, оцінювати результати власної роботи, наполегливо досягати кінцевої мети у розв’язанні логіко-математичних, пошуково-дослідницьких завдань.

Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі»

Природничо-екологічна компетентність — це здатність дитини до доцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях, що ґрунтується на емоційно-ціннісному ставленні до природи, знаннях її законів та формується у просторі пізнавальної, дослідницької, трудової, ігрової діяльності.

Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє інтерес до пізнання природи рідного краю, близького оточення, своєї держави України, цікавиться об’єктами і явищами планети Земля і видимих об’єктів Космосу. Емоційно реагує на природне довкілля; демонструє повагу до різних форм життя; позитивно реагує на ситуації взаємодії з різними об’єктами природи.

Виявляє інтерес і готовність до діяльності, що забезпечує пізнання природи і формування навичок доцільної поведінки.

Сформованість знань: має загальні уявлення про природу планети Земля і Всесвіту; розуміє, що Земля є частиною Космосу, а всі його об’єкти (зорі, планети, комети, метеорити тощо) знаходяться дуже далеко; володіє елементарними уявленнями про дослідження Космосу людиною; знає, що на планеті Земля є неживі і живі об’єкти природи; усвідомлює зв’язки між рослинами і тваринами, їхні функції в природі; встановлює залежність об’єктів природи від екологічних факторів; розуміє особливості та умови розвитку рослин (фази розвитку, екологічні фактори, поживність ґрунту, догляд), існування тварин (стадії розвитку, залежність від середовища існування, реакції на сезонні зміни; усвідомлює поділ рослин і тварин на групи; знає, що є дикорослі і культурні рослини; дикі, свійські тварини; знає правила поведінки з ними; володіє знаннями про основні властивості неживих об’єктів природи (повітря, вода, пісок, глина, каміння), які може виявляти під час елементарних дослідів; усвідомлює значення назв-характеристик окремих властивостей об’єктів та фізичних явищ навколишнього світу (твердість, м’якість, сипучість, в’язкість, плавучість, розчинність; швидкість, напрямок тощо); володіє назвами штучних матеріалів, виготовлених людиною із природної сировини (метал, гума, тканина, пластик, папір тощо); знає ознаки пір року і явищ природи.

Усвідомлює, що життя людини неможливе без природи; обізнана з позитивним і негативним впливом людини на природне довкілля, проблемами довкілля, насамперед змінами клімату, і необхідністю заощаджувати енергію, воду, сортувати сміття тощо у повсякденному житті і має первинні навички такої поведінки; свідомо використовує знання про природу в різних видах діяльності та життєвих ситуаціях; орієнтується в діяльності людини, спрямованій на збереження, відтворення й охорону природи.

Навички: дитина виявляє здатність спостерігати за природними об’єктами та явищами планети Земля та видимими об’єктами Космосу; спроможна класифікувати та групувати природні об’єкти рослинного й тваринного світу за характерними ознаками; здатна самостійно чи з незначною допомогою дорослого проводити нескладні досліди з пізнання властивостей об’єктів природи, спостерігати за явищами природи та помічати зміни у стані природи й погоди, оцінювати метеорологічні явища (температура повітря, вітер, опади тощо); здатна до адекватної поведінки на основі оцінки природних явищ та стану погоди.

Здатна з допомогою дорослого вирощувати рослини, доглядати за домашніми улюбленцями та піклуватись про них; демонструє дотримання правил природодоцільної поведінки, навички бережливого ставлення до ресурсів; відгукується на пропозиції дорослого зберігати й покращувати природне довкілля чи надавати допомогу живим об’єктам природи.

 

Навички, орієнтовані на сталий розвиток, виявляються у сформованості в дітей початкових уявлень про сталі дії і поведінку, усвідомленні необхідності збереження ресурсів планети й особистої причетності до цього; розвиненості ефективних звичок соціальної поведінки, економного споживання ресурсів та збереження природи.

Емоційно-ціннісне ставлення: дитина мотивована на цінності сталого розвитку (дружні стосунки між людьми, раціональне використання природних ресурсів тощо). Виявляє небайдужість до природоохоронної діяльності дорослих, бажання брати участь у проведенні заходів, спрямованих на підтримку цінностей сталого розвитку. Виявляє дружнє ставлення до близьких і знайомих, що проявляється у дотриманні мовленнєвого етикету, наданні допомоги тим, хто її потребує, тощо.

Сформованість знань: має початкові уявлення про дії та поведінку, орієнтовані на сталий розвиток, в екологічній, економічній та соціальній сферах повсякденного життя; знає про необхідність зменшення марних витрат сировини й кількості відходів. Знає і називає різні формули звернення, вітання, подяки і вміє обирати одну з них у залежності від ситуації спілкування. Співвідносить жести з добрими словами.

Навички: може пояснити на елементарному рівні необхідність сталого способу власного життя, свідомо обирає дії, спрямовані на зміцнення власного здоров’я, виявляє відчуття особистої причетності до збереження ресурсів планети і власної країни. Здатна пояснити, чому потрібно економно витрачати воду, папір, електроенергію, як це пов’язано зі збереженням лісових, водних запасів планети, клімату; демонструє навички розумного споживанні енергії, паперу та води. Здатна не лише усвідомлювати важливість правил у суспільному житті, смисл конкретного правила, а й уміти пояснити іншому, чому варто вчиняти так, а не інакше. Володіє і доречно вживає слова із широкої палітри мовних формул, необхідних для обслуговування різних ситуацій (вітальні слова, слова-звертання, прохання чи пропозиція допомоги, дякування, вибачення тощо); виявляє доброзичливе ставлення до людей, які її оточують, намагається підтримувати дружні стосунки з дітьми.

Освітній напрям «Гра дитини»

Ігрова компетентність — це здатність дитини до вільної, емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосування наявних і освоєння нових знань та особистісного розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі.

Ігровий процес як зона найближчого розвитку дитини вимагає збагаченого ігрового середовища і педагогічного супроводу дорослих і тому класифікація ігор відображає ступінь активності та свободи дитини в організації ігрової діяльності.

Перша група ігор: самодіяльні вільні ігри (ігри-експериментування, сюжетно-відображувальні, сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані).

Друга група: ігри, що організовані за ініціативою дорослих з метою навчання (сюжетно-дидактичні, дидактичні (словесні, з іграшками, настільно-друковані), рухливі, конструктивно-будівельні) та з метою організації дозвілля (інтелектуальні, карнавальні, обрядові, драматизації, хороводи, ігри-естафети).

Гра відіграє ключову роль у житті дитини дошкільного віку, і необхідно визнати самоцінність вільної гри дитини в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.

Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє стійкий інтерес та захоплення ігровою діяльністю, зацікавленість до реальних та уявлюваних ігрових подій, ігрового перевтілення та створення ігрових задумів, ситуацій, сюжетів та ігрових ролей. Мотивована на цінності групової солідарності у грі (людяність, відповідальність, справедливість, самовладання, дружність, позитивне спілкування, терпимість). Відповідально ставиться до вибору та виконання ігрової ролі; відтворює свої життєві враження у рольовій грі, використовуючи виразні засоби; виявляє повагу до думки іншого, емоційно реагує на зміни у правилах гри, демонструє інтерес до ігор інших дітей.

Сформованість знань: має уявлення про різні види ігрової діяльності, види та назви ігор, у які можна пограти; знає дії у творчих іграх та в іграх з правилами; вміє залучати та приймати партнерів до спільної гри; обирає безпечне місце та атрибути для гри; знає зміст сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, дидактичних, словесних, настільно-друкованих, рухливих зі співом і діалогом, режисерських, театралізованих, українських народних іграх; демонструє сформованість рольових способів поведінки; свідомо використовує норми та етикет спілкування в іграх; розуміє, як використовувати предметно-ігрове середовище для гри; знає ігри та іграшки в садочку та вдома, використовує їх у самостійних іграх; втілює свої життєві враження; встановлює причини та наслідки вдалої та невдалої гри; усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності.

Навички: ініціює організацію ігор з іншими дітьми за власним вибором. Самостійно обирає тему для гри, моделює явища реального життя, розвиває сюжет на основі досвіду та знань, прикладах дорослих, з літературних творів і казок, дотримується правил рольової взаємодії (узгодження, рівності, управління тощо). Разом з іншими дітьми облаштовує ігрове середовище та самостійно чи з незначною допомогою розподіляє ролі. Дотримується правил гри до її закінчення та стежить, щоб усі учасники їх виконували.

Уміє підпорядковувати власні дії ігровим задумам, приймати пропозиції інших дітей та узгоджувати їх з усіма учасниками ігрового процесу, використовувати в іграх різні іграшки відповідно до її змісту або предмети-замінники; конструювати ігрове поле за допомогою різних предметів та матеріалів згідно з темою.

Уміє налагоджувати партнерські стосунки завдяки діалогічному спілкуванню на основі ігрового задуму, рольової взаємодії або особистих уподобань, проявляє товариськість, толерантність, зважає на думку інших, стримує агресивні прояви, конструктивно розв’язує конфлікти, радіє спільному успіху, дотримується норм та етикету спілкування, висловлює у делікатній формі своє непогодження з пропозиціями ровесника, його діями із розподілу ролей, іграшок, обов’язків.

Для реалізації ролі широко використовує різні засоби виразності (емоційно-виразні рухи, міміка, пантоміміка, тембр голосу, рольове мовлення), ділиться з дорослими та однолітками враженнями після гри.

Адекватно оцінює результати власних дій та дій товаришів по команді, виявляє взаємну прихильність, надає перевагу грі як провідній діяльності; використовує власний досвід для створення ігор; здатна гратися сама та з однолітками, виявляє вміння залучити до гри партнерів; намагається творчо розвивати сюжет або придумувати ігри.

Оcвітній напрям «Дитина в соціумі»

Соціально-громадянська компетентність — це здатність до прояву особистісних якостей, соціальних почуттів, любові до Батьківщини; готовність до посильної участі в соціальних подіях, що відбуваються у дитячих осередках, громаді, суспільстві та спрямовані на покращення спільного життя.

Результат сформованості соціально-громадянської компетентності засвідчує ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав і прав інших, наявність уявлень про правила і способи міжособистісної взаємодії з членами сім’ї, родини, іншими людьми та вмінь дотримуватись цих правил в соціально-громадянському просторі, а також ціннісне ставлення та повагу до культурних надбань українського народу, представників різних національностей і культур.

Емоційно-ціннісне ставлення: демонструє інтерес до загальнолюдських цінностей (здоров’я, сім’я, повага і любов до батьків, роду, держави, Батьківщини, дружба, мир, доброта тощо), громадянських цінностей (обов’язки перед іншими людьми, повага прав, честі та гідності інших людей), цінностей спілкування, діяльності. Проявляє особистісні якості (самостійність, відповідальність, працелюбність, лідерство, людяність, спостережливість, справедливість, ініціативність, активність, креативність та інші) у взаємодії з іншими людьми. Виявляє зацікавленість до спілкування із знайомими дорослими, однолітками, молодшими та старшими за себе дітьми; проявляє обачливість до незнайомих людей. Демонструє інтерес до національних культурних цінностей свого народу та інших культур. Виявляє зацікавленість культурою українського народу, його історичним минулим, мовою, звичаями, традиціями. Емоційно реагує на власну участь та участь інших у різних видах діяльності: вміє співпереживати та співчувати, оптимістично ставитися до труднощів та визначати шляхи їх подолання. Виявляє почуття власної гідності як представника українського народу та громадянина; демонструє дружнє та неупереджене ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Демонструє відповідальність за свої вчинки.

Сформованість знань: має уявлення про місце кожної людини в соціальному середовищі; уявлення про себе як члена громади, суспільства; уявлення про свою сім’ю, родину, рід, рідну домівку, заклад дошкільної освіти, Батьківщину; знає і розповідає про державні та національні символи України, звичаї, традиції сім’ї та українського народу. Усвідомлює свою роль (у сім’ї, групі однолітків, місцевій громаді). Знає, що прізвище вказує на належність дитини до свого роду, родини, а ім’я — на її індивідуальність та неповторність, знає про окремі традиції і звичаї попередніх поколінь. Усвідомлює необхідність дотримання соціальних норм моралі й виявляє повагу до прав і свобод людини. Розуміє переваги розв’язання конфліктів, суперечок мирним шляхом. Демонструє відкритість до спілкування та взаємодії з представниками різних національностей і культур.

Навички: ідентифікує себе та діє відповідно до соціальної ролі: донька / син, брат / сестра, онука / онук, друг / подруга тощо; демонструє елементарні навички емоційної саморегуляції, виражає почуття за допомогою слів, міміки, жестів; пояснює причину своїх емоцій, усвідомлює те, що інші люди переживають різні емоційні стани, їм буває радісно, боляче, образливо тощо. Звертається по допомогу до однолітків та знайомих та/або надає її, вміє отримувати задоволення від надання допомоги іншим. Дотримується соціальних правил та норм поведінки, домовленостей у щоденній життєдіяльності; бере участь у визначенні та прийнятті правил співжиття в родині, групі закладу дошкільної освіти, колі друзів. Уміє порозумітися, домовитись з іншими в конфліктних ситуаціях, вживає у спілкуванні з дорослими й однолітками ввічливі слова. Пропонує ідеї для гри, долучається до різних видів діяльності, бере участь у прийнятті рішень щодо особистих питань та життя колективу. На рівні можливостей дошкільного віку визнає цінності демократії (готовність брати на себе відповідальність, вміння висловлювати власну думку та приймати думку іншого, вміння розв’язувати конфлікти шляхом діалогу; вміння слухати й спостерігати).

Освітній напрям «Мовлення дитини»

Мовленнєва компетентність —  це здатність дитини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних і невербальних засобів. Мовленнєва компетентність об’єднує фонетичний, лексичний, граматичний, діалогічний, монологічний складники та засвідчує їх взаємозалежність і взаємозумовленість.

Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє любов до рідної мови, повагу до державної мови, мов представників національних меншин України, мов міжнародного спілкування. Незалежно від національної належності дитина, як громадянин України, виявляє інтерес та позитивне ставлення до української мови як державної, прагнення до вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими українською мовою. Виявляє інтерес до оволодіння надбаннями української культури в її етнічному різноманітті, а також відповідними до віку зразками світової культури. Отримує задоволення від відчуття краси української мови. Коректно виявляє власне емоційне ставлення до предмета розмови і співрозмовника та корегує його залежно від ситуації спілкування.

Сформованість знань: розуміє, що в Україні українська мова є державною; усвідомлює звуковий склад рідної мови, спираючись на розвинений фонематичний слух і мовленнєве дихання. Має збалансований запас слів із різних освітніх напрямів, що дає змогу добирати найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; знає і називає ознаки, якості, властивості предметів, явища, події. У словнику наявні слова всіх частин мови, різного типу творення, слова різної складності, синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова; фразеологічні звороти; знає прислів’я, і приказки, утішки, загадки, скоромовки, форми звертання до дорослих і дітей. Має елементарні знання норм культури мовлення (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент тощо).

Навички: ефективно спілкується рідною мовою, свідомо намагається говорити виразно і правильно, чітко промовляючи звуки і слова відповідно до орфоепічних норм української мови; регулює дихання і темп у процесі мовлення; володіє силою, висотою, тембром голосу, володіє вербальними і невербальними засобами виразності. Виявляє навички звукового аналізу простих слів. Вживає всі частини мови, граматичні категорії, різні за складністю типи речень; володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами (рід, число, відмінок, дієвідміна, клична форма тощо). Ініціює і підтримує розпочату розмову в різних ситуаціях спілкування, відповідає на запитання співрозмовника і звертається із запитаннями, орієнтується в ситуації спілкування, вживає відповідні мовні і немовні засоби для вирішення комунікативних завдань; дотримується правил мовленнєвої поведінки та мовленнєвого етикету. Складає різні види розповідей: описові, сюжетні, творчі (розповіді-повідомлення, роздуми, пояснення, етюди), переказує художні тексти, складає за планом вихователя і самостійно казки і різні види творчих розповідей; розповідає про події із власного життя, за змістом картини, художніх творів, на запропоновану тему, за ігровою та уявлюваною ситуаціями, за результатами спостережень та власної діяльності; самостійно розповідає знайомі казки, переказує зміст художніх творів, користується пояснювальним мовленням (пояснити хід наступної гри, майбутній сюжет малюнка, аплікації, виробу); планує, пояснює і регулює свої дії; імпровізує, розмірковує про предмети, явища, події, друзів; робить елементарні узагальнення, висновки; висловлює зв’язні самостійні оцінні судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, героїв художніх творів. Виявляє здатність до словесної творчості у різних видах мовленнєвої діяльності.

 

Комунікативна компетентність — здатність дитини до спілкування з однолітками і дорослими у різних формах конструктивної взаємодії; здатність підтримувати партнерські стосунки, заявляти про свої наміри і бажанні, узгоджувати свої інтереси з іншими, домовлятися, за потреби аргументовано відстоювати свою позицію.

Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє інтерес до активного спілкування з іншими людьми; у різних повсякденних ситуаціях, і при безпосередньому контакті, і в телефонній розмові або спілкуванні в інтернеті. Цінує гарні стосунки з рідними, знайомими, друзями, тому намагається не конфліктувати, враховувати інтерес інших, узгоджувати з ними свої дії, діяти разом, злагоджено.

Сформованість знань: знає і володіє етикетними комунікативними формулами (привітання, звертання, прохання, висловлення подяки, вибачення тощо); різні форми мовленнєвих висловлювань відповідно до ситуацій. Має початкові уявлення про способи, переваги і недоліки цифрової комунікації.

Навички: вільно й невимушено вступає в розмову з дітьми і дорослими, використовуючи різні форми звертання та репліки; виявляє ініціативу в спілкуванні, будує різні типи діалогу між двома-чотирма дітьми; виявляє здатність домовлятися («Нумо так…»), звертатися по допомогу («Допоможіть мені, будь ласка»), пропонувати допомогу («Я можу вам допомогти»); використовує різні вербальні та невербальні засоби для привітання, висловлення подяки тощо; володіє різними формами мовленнєвих висловлювань (питання, зустрічне питання, згода, уточнення, заперечення, сумнів, прохання, вимога, ігрова вимога, дозвіл, порада, відмова, спонукання, задоволення, здивування, вдячність, жаль, невдоволення, вдячність, пояснення, міркування, доказ та ін.) відповідно до різних ситуацій спілкування з дорослими та однолітками. Може проаналізувати та пояснити причини виникнення суперечливих чи конфліктних ситуацій, виявляє суперечності (невідповідності) та аргументи «за» і «проти», висуває версії можливого розгортання подій («Що б сталося, якби…?», «Слід вчинити так…, тому що…» та ін). Бере участь у перемовинах. Тримається в діалозі невимушено, розмовляє тактовно.

 

Художньо-мовленнєва компетентність — здатність відтворювати художньо-естетичні враження від сприйняття літературних і фольклорних творів засобами різних видів художньо-мовленнєвої діяльності, що засвідчує ціннісне ставлення дитини до художнього слова як культурного явища, друкованої чи електронної книжки, достатній для художньої комунікації рівень літературної обізнаності.

Емоційно-ціннісне ставлення: інтерес до художнього слова, друкованої чи електронної книжки. Виявляє бажання висловлювати свої почуття в образному мовленні, активне зацікавлене ставлення до мовленнєвої творчої діяльності, як організованої, так і ініціативної, у різних її формах. Охоче відтворює враження від літературних творів різними засобами художньо-мовленнєвої діяльності. Виявляє бажання користуватися книжками як джерелами інформації та задоволення. Виявляє інтерес та задоволення від участі в розігруванні щедрівок, колядок, закличок, у сюжетно-рольових іграх за мотивами літературних творів, промовлянні текстів народних ігор.

Сформованість знань: знає і називає не менше трьох-чотирьох імен письменників і поетів, не менше восьми-десяти літературних або фольклорних творів. Може пояснити особливості основних літературних і фольклорних жанрів. Усвідомлює і може пояснити значення образних слів (порівняння, епітети), доцільність їх вживання в поетичному тексті та прозі.

Навички: підтримує бесіду про зміст, ідею, характери та вчинки героїв твору, відповідає на запитання дорослого, висловлює свої враження, переживання, оцінно-етичні судження стосовно персонажів, співвідносить оцінки літературних героїв з власною поведінкою, реальними подіями; переповідає відомі казки, оповідання; усвідомлює та пояснює зміст прислів’їв, приказок, доречно використовує їх у мовленні; відгадує описові загадки; інтонаційно передає різні почуття при виконанні літературних творів; відтворює в мовленні образні вислови з художнього тексту; чітко промовляє скоромовки, чистомовки, прислів’я та приказки; бере участь у мовних іграх. На основі засвоєного зразка складає невеличкі розповіді, казкові історії за змістом скоромовок, прислів’їв, власні описові та порівняльні загадки, лічилки, колисанки; придумує іншу кінцівку літературного твору, доповнює текст казки, оповідання додатковими епізодами.

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва»

Мистецько-творча компетентність — здатність дитини практично реалізовувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі розвинених емоцій та почуттів до видів мистецтва, елементарно застосувати мистецькі навички в життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної діяльності.

Результатом набуття мистецько-творчої компетентності є елементарна обізнаність дитини у специфіці видів мистецтва (художньо-продуктивній, музичній, театральній); ціннісне ставлення до мистецтва і мистецької діяльності; прагнення сприймати мистецтво тощо.

Емоційно-ціннісне ставлення: емоційно відгукується на прояви краси в довкіллі, побуті та творах мистецтва, виявляє ціннісне ставлення до творчості художників, музикантів, співаків, танцівників, письменників. Виявляє інтерес до мистецької діяльності (художньо-продуктивної, музичної, театралізованої). Позитивно відгукується на пропозиції включення в різні види мистецько-творчої діяльності (малювання, ліплення, аплікація; слухання музики, співи, музична гра, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах; театралізація малих літературних творів, розігрування спектаклю). Отримує задоволення від мистецької діяльності.

Сформованість знань: має елементарні уявлення про види мистецтва (художньо-продуктивне, музичне, театральне). Розуміє мистецтво як результат творчої діяльності митців, виконавців. Виявляє інтерес до творів різних видів мистецтва, впізнає знайомі твори, проявляє до них особисте ставлення, висловлює враження від мистецтва, інтерпретує твори. Сприймає та емоційно реагує на художній образ, елементарно аналізує засоби художньої виразності у творах мистецтва різних видів і жанрів. Вирізняє специфіку образу мистецтва художньо-продуктивного, декоративно-ужиткового, музичного, танцювального, театрального. Розуміє призначення зображувальних матеріалів, театрального реквізиту, атрибутів для образотворчої, театралізованої, музичної діяльності; здатна до реалізації творчого задуму за їх допомогою. Має уявлення про музичну гру, пісню, хоровод, танець, інструментальну музику. Розуміє зміст і колективний характер театральної вистави, знає різні види театру (ляльковий, тіньовий, настільний тощо).

Навички: пов’язує яскравість образу, зміст твору з кольорами, композицією, формою; звуками, ритмами, динамікою, темпом, рухами; мімікою, жестами, римами, монологами, діалогами. Здатна розрізнити основні жанри живопису (портрет, пейзаж, натюрморт, казковий, анімалістичний), музики (вокальні, інструментальні), вистави різних театрів (ляльковий, музичний). Знаходить просту аналогію між життям і змістом твору, використовує здатність споглядати і услуховуватися в довкілля для бачення краси у побуті та мистецтві, набувати художньо-продуктивного досвіду мистецької діяльності. Володіє доступними техніками та відображає ними життєві враження та почуття. Виявляє вміння використовувати техніки художньо-продуктивної та декоративно-ужиткової діяльності, експериментує з зображувальними матеріалами, створює художні образи. Має найпростіші навички виконавської культури (декламує, передає рухами характерні ознаки персонажу) та культури глядача (володіє елементарною культурою поводження під час свят, концертів в освітніх та мистецьких закладах). Має домірні вікові навички співу, слухання музики, музично-ритмічних рухів, гри на дитячих музичних інструментах. Виявляє музикальність, уміння передавати настрій, емоції, почуття в музично-руховій і пісенній творчості, музикуванні та музичній грі. Виявляє навички образного мовлення, акторські здібності. Запам’ятовує сюжетну послідовність спектаклю, своєчасно включається в театралізовані дії. Ідентифікує почуття та вчинки персонажів із власними. Використовує побутові речі як атрибути театралізованої діяльності. Співпрацює з дітьми, зокрема з особливими освітніми потребами, й дорослими заради спільного успіху під час мистецької діяльності — художньо-продуктивної, музичної, театралізованої, розваг, свят. Відгукується на пропозиції щодо оздоблення інтер’єру (на свята), долучається до дорослих під час декорування приміщення. Виявляє елементи естетичного смаку та підтримує естетичні прояви у побуті (доцільність вибору одягу до ситуації, культура прийому їжі, сну, відпочинку та праці, культура поведінки й дотримання елементарних правил етикету під час святкувань). Демонструє за власним бажанням досвід мистецьких дій у самостійній художній діяльності. Виявляє елементарні навички рефлексії — обмірковує з іншими свій мистецький досвід, враження, ставлення до мистецької діяльності.

 

 Освітня програма Роменського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 10 «Казка» у 2023/2024 навчальному році передбачає досягнення вихованцями на кінець дошкільного віку  шкільної зрілості та такої сукупності компетентностей, що буде сталою базою для їх подальшого особистісного розвитку в умовах  шкільного  навчання через Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ VІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОСВІТНЮ ПРОГРАМУ ЗДО

Відповідно Закону України «Про освіту» ст. 30 «Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти»  на сторінках сайту  закладу https://kazka10.klasna.com/uk/site/index.htmlвисвітлювалася інформація про досягнення вихованців, педагогічного колективу, про особливості нашого закладу освіти, історії його розвитку, про освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою. Відповідно наказу відділу освіти № 62-ОД від 24.03.2022 року «Про внесення змін до наказу відділу освіти № 15-ОД «Про встановлення надбавок працівникам у закладах освіти Роменської міської ради» з 01.03.2022 року до закінчення воєнного стану або особливого розпорядження керівникам навчальних закладів Роменської міської ради призупинити ведення веб-сайтів та діловодства.

 

РОЗДІЛ IX. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

 

Виконання освітньої програми дасть змогу:

  • удосконалити організацію освітнього процесу в закладі з метою  забезпечення ефективної реалізації завдань державного стандарту;
  • забезпечити формування у дітей дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку;
  • створити умови для якісного соціально-емоційного розвитку дитини дошкільного віку як запоруки  успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій ланці школи;
  • забезпечити компетентнісний підхід до освітньо-виховного процесу;
  • розширити спектр додаткових освітніх послуг;
  • забезпечити збереження психічного здоров`я дітей;
  • забезпечити національно-патріотичне виховання дітей;
  • удосконалити систему підвищення професійної майстерності педагогів,  надаючи пріоритет самоосвіті;
  • упровадження в освітню практику сучасних інформаційних і комунікаційних технологій;
  • упровадження ефективних технологій співпраці з батьками в практиці психолого-педагогічного партнерства.

 

 

СХВАЛЕНО

Протокол засідання

педагогічної ради

01.09.2023    № 1